Фітотерапія не тільки допомагає зменшити ризик ускладнень, але також може забезпечити тривалу нормалізацію метаболічних порушень, надаючи новий погляд на лікування цукрового діабету.
Фітотерапія при цукровому діабеті базується на таких основних принципах:
— Частково відтворює або посилює ефекти багатьох пероральних антидіабетичних препаратів при можливому зниженні їх побічних ефектів і дози.
— Сприяє синтезу інсуліну, оптимізуючи його дію на рівні тканин.
— Стимулює процеси регенерації бета-клітин.
— Покращує роботу всіх ланок імунної системи.
— Нормалізує вторинні порушення обміну речовин і гормонів.
— Забезпечує профілактику ускладнень зі сторони серцево-судинної, сечовидільної систем, опорно-рухового апарату тощо.
Є лікарські рослини, що сприяють засвоєнню вуглеводів шляхом утворення з них фруктози, яка засвоюється інакше, ніж глюкоза. Це стосується лікарської сировини, що містить інулін, — коріння оману, кульбаби, топінамбур, цикорій. Деякі лікарські рослини дозволяють покращити постачання тканин киснем (липа, сушениця болотна, арніка), виводять надлишки солей і глюкози з організму з сечею, проявляють бактерицидну і в'яжучу дії (листя і бруньки берези, пол-пала, мучниця, польовий хвощ).
Встановлено, що більшість лікарських рослин справляють олужнюючий ефект і глюкоза у слаболужному середовищі переходить в інші вуглеводи — манозу і фруктозу, для утилізації яких не треба інсуліну, унаслідок чого потреба у введенні останнього знижується.
При діабеті корисними можуть стати і рослини, що містять целюлозу і пектини, що сповільнюють всмоктування глюкози під час і після їжі та підтримують деякий час належний рівень глюкози в крові після їжі.
Чому важливий вибір трав при лікуванні
У багатьох випадках фітотерапія попереджує розвиток уражень серцево-судинної системи, діабетичних нейро-, ретинопатій, уражень нирок, печінки або віддаляє появу цих патологій. Саме тому фітотерапія повинна бути обов'язковим компонентом у лікуванні діабету. Висловлюється теорія, що ряд лікарських рослин попереджають розвиток ускладнень діабету не тільки внаслідок гіпоглікемічного ефекту.
Так, наприклад, при діабетичній нефропатії, або при розвитку пієлонефриту в хворих на діабет у період ремісії рекомендують лікування травами, що мають протизапальну, антисептичну, регенеруючу дію. Тоді як при комплексному лікуванні діабетичної нейропатії місцево ефективно використовується капсаїцин — речовина, виділена з гіркого червоного чилійського перцю. Для лікування діабетичної ангіопатії з успіхом застосовуються препарат пікногенол (препарат з кори приморської сосни — Pinus maritima) та препарати гінкго білоба. Пікногенол містить біофлавоноїди проантоціанідинової групи (вони є особливо активними антиоксидантами), покращує еластичність кровоносних судин і еритропоез, ефективний для профілактики катаракти, що нерідко ускладнює перебіг цукрового діабету
Кілька лікарських рослин показали свою ефективність на різних стадіях діабету, наприклад, куркумін пропонується використовувати як одне з втручань у переддіабетичній терапії для запобігання прогресуванню ЦД 2-го типу завдяки його доведеним перевагам та профілю безпеки, тоді як кориця може бути кращим варіантом для пацієнтів з діабетом, які мають супутню гіпертонію, і з іншого боку, екстракт гелю з листя алое вера з дозами 300 мг/кг продемонстрував підвищення рівня інсуліну з регенерованих бета-клітин підшлункової залози. Тому важливо знати анамнез пацієнта та терапевтичні переваги лікарської рослини для правильного лікування пацієнта.
Узагальнюючи вищевказане, можна стверджувати, що використання фітотерапії в лікуванні цукрового діабету представляє значущий потенціал. Науково обгрунтовані стратегії та уважний підбір фітопрепаратів у комплексному лікуванні можуть ефективно покращити результати терапії на всіх етапах хвороби. Використання цих засобів може допомагати знизити навантаження від цукрознижувальних препаратів, профілактику ураження органів внаслідок діабету та впливати на спільні патогенні механізми діабету та супутніх захворювань.