Діабет 1 типу спричинений автоімунною реакцією, при якій імунна система організму атакує β-клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. Як результат, організм знижує або взагалі припиняє вироблення інсуліну. Причини цього руйнівного процесу до кінця не вивчені, але, ймовірно, пояснення полягає в тому, що поєднання генетичної сприйнятливості (наданої великою кількістю генів) та зовнішнього тригера (такого як вірусна інфекція) ініціює автоімунну реакцію. Токсини або деякі дієтичні фактори також мають вплив на цей процес .

Захворювання може розвинутися в будь-якому віці, хоча діабет 1 типу найчастіше зустрічається у дітей та молоді. Цукровий діабет 1 типу є одним з найпоширеніших хронічних захворювань у дитячому віці, хоча діабет 2 типу також спостерігається і у дітей старшого віку, і він зростає через надлишкову вагу та ожиріння у дитячому віці.

Людям із діабетом 1 типу потрібні щоденні ін'єкції інсуліну, щоб підтримувати рівень глюкози у відповідних межах. За умови належного щоденного лікування інсуліном, регулярного моніторингу рівня глюкози в крові, достатньої інформованості та підтримки такі пацієнти можуть жити звичайним життям, уникати багатьох ускладнень, пов'язаних з цукровим діабетом.

Дотримуватися структурованого плану самокерування, що включає вживання інсуліну, моніторинг глюкози в крові, фізичну активність та здорове харчування - особливо важко у ранньому дитинстві, а також у підлітковому віці. У багатьох країнах, особливо в сім'ях з низьким рівнем достатку, доступ до інсуліну та засобів самообслуговування, включаючи структуровану освіту щодо діабету, може бути обмежений. Це найчастіше призводить до фатальних наслідків за рахунок накопичення в організмі шкідливих речовин, відомих як «кетони» (діабетичний кетоацидоз, DKA).

Цукровий діабет 1 типу залишається проблемою навіть у країнах, де налагоджений доступ пацієнтів до багаторазових щоденних ін'єкцій або інсулінової помпи, контролю глюкози, структурованого навчання діабету та кваліфікованої медичної допомоги. Окрім гострих ускладнень гіпоглікемії (аномально низький рівень глюкози в крові) та ДКА, поганий метаболічний контроль може призвести до порушення розвитку дітей та раннього виникнення ускладнень кровообігу (ураження судин).

Класична клінічна картина надмірної спраги (полідипсія), частого сечовипускання (поліурія) та втрати ваги може бути відсутнім, а діагностика може бути відкладена або навіть повністю пропущена.