Результати опитування "Оцінка матеріальних потреб людей з діабетом в Україні 2023р"
(червень 2023р. - липень 2023р.)
У даному дослідженні ми запропонували респондентам надати загальну інформацію про себе та оцінити власні витрати на потреби, пов'язані з діабетом.
Загальні відомості про дослідження та респондентів:
Всього 157 респондентів, різновікова аудиторія, 77,1% жінок та 22,9% чоловіків.
90,4% респондентів мають діабет І типу, 7,6% - ІІ типу.
Загальні відомості про дослідження та респондентів:
Всього 157 респондентів, різновікова аудиторія, 77,1% жінок та 22,9% чоловіків.
90,4% респондентів мають діабет І типу, 7,6% - ІІ типу.
66,2% респондентів мають ускладнення діабету
12,7% є тимчасово переміщеними особами
25,5% респондентів працюють, 21,7% є пенсіонерами по інвалідності, 17,8% отримують виплати за дитину, 14% здобувають освіту, 6,4% пенсіонери за віком
51,6% респондентів зазначили, що їм вистачає коштів лише на їжу та життєво необхідні ліки, 28% не вистачає навіть на повноцінне харчування, лише 9,6% вистачає коштів на усе необхідне
67,5% опитаних забезпечені лише мінімум потрібного для контролю діабету. 10,2% не мають змоги витрачати на це кошти
45,9% респондентів витрачає на потреби, пов'язані з діабетом, до 50% сімейного бюджету
68,2% опитаних отримують інсулін безоплатно
Таблетками для корекції рівня цукру в крові користуються 52,1% опитаних,
12,1% сплачують за них до 500 гривень за місяць,
20,4% - до 1000 гривень,
12,1% - від 1 до 3 тисяч гривень на місяць
12,1% сплачують за них до 500 гривень за місяць,
20,4% - до 1000 гривень,
12,1% - від 1 до 3 тисяч гривень на місяць
Засоби для вимірювання цукру в крові (глюкометри та системи вимірювання) отримують безкоштовно лише 7,6% опитаних.
21,7% платять за них від 500 до 1000 гривень на місяць,
також 22,3% платять 1-3 тисячі на місяць,
а 25,5% - 3-5 тисяч.
Платять понад 5 тисяч на місяць майже така ж кількість людей, котра й отримує це безоплатно (9,6%).
21,7% платять за них від 500 до 1000 гривень на місяць,
також 22,3% платять 1-3 тисячі на місяць,
а 25,5% - 3-5 тисяч.
Платять понад 5 тисяч на місяць майже така ж кількість людей, котра й отримує це безоплатно (9,6%).
Медикаментами для контролю ускладнень користуються 75,2% опитаних.
13,4% опитаних витрачають на це до 500 гривень на місяць,
25,5% - до 1 тисячі гривень,
21% - від 1 до 3 тисяч гривень.
6,4% респондентів витрачають на такі медикаменти 3-5 тисяч гривень на місяць.
Безоплатно їх отримують лише 1,3% опитаних
13,4% опитаних витрачають на це до 500 гривень на місяць,
25,5% - до 1 тисячі гривень,
21% - від 1 до 3 тисяч гривень.
6,4% респондентів витрачають на такі медикаменти 3-5 тисяч гривень на місяць.
Безоплатно їх отримують лише 1,3% опитаних
Лише 4,5% респондентів отримують медичні аналізи безоплатно.
14% витрачають на них понад 5 тисяч на рік
14% витрачають на них понад 5 тисяч на рік
54,1% опитаних не користуються послугами з оздоровлення на кшталт відвідування санаторія, масажу чи реабілітації.
Лише 3,8% опитаних отримують такі послуги безоплатно.
14,6% сплачують за них понад 5 тисяч на рік
Лише 3,8% опитаних отримують такі послуги безоплатно.
14,6% сплачують за них понад 5 тисяч на рік
На витрати, пов'язані з обладнанням (помпа, ортопедичне взуття, візок і т. п.)
8,9% опитаних витрачають понад 5 тисяч на рік
8,9% опитаних витрачають понад 5 тисяч на рік
42% респондентів оплачують перебування в стаціонарі
36,9% опитаних витрачаються на «заохочення» лікаря із власної кишені
Аналіз:
Ми можемо говорити про переважання серед наших респондентів таких, котрі мають ускладнення по діабету.
Понад половина опитаних має кошти лише на забезпечення основних потреб. Трохи менше третини навіть не мають змоги повноцінно харчуватися.
Більшість респондентів мають змогу забезпечувати лише свої мінімальні потреби із догляду за власним здоров'ям.
Більшість опитаних забезпечуються інсуліном безоплатно, майже всі інші – з доплатою.
Майже ніхто не отримує безоплатно тест-смужки та системи контролю за рівнем цукру, здебільшого на них витрачається найбільша сума коштів.
Майже всі респонденти платять за медичні аналізи.
Більшість опитаних не користується послугами із оздоровлення.
Невелика кількість опитаних вимушена витрачати досить значні кошти на витрати, пов'язані з обладнанням.
Третина опитаних зізналася в тому, що вимушена матеріально «заохочувати» лікарів із власної кишені.
Висновки:
Загалом серед діабетиків велика кількість людей, котрі вимушені заощаджувати на основних потребах. Серед іншого, це може бути пов'язано і зі зниженою змогою працювати, котра витікає з інвалідизації.
Такі життєво необхідні речі, як тест-смужки для глюкометрів, майже завжди оплачуються пацієнтами із власної кишені. Із діяльності організації ми знаємо, що для багатьох це дуже великі гроші та велика кількість людей з діабетом вимушена заощаджувати на покупці тест смужок. Як наслідок, це може призводити до непоправних втрат здоров'я, а так і непрацездатності.
Забезпечення інсуліном, хоч часто і з доплатою, доступне усім опитаним.
Медичні аналізи оплачуються опитаними. Для конкретної особи витрати можуть сильно варіювати, але майже всі за них платять із власної кишені.
Із результатів нашого дослідження ми робимо висновок про те, що низький рівень використання послуг з оздоровлення пов'язаний із низьким рівнем достатку та вільних коштів у досліджуваних. Відвідування санаторію, наприклад, могло б справити позитивний вплив на стан здоров'я людей з діабетом, але велика кількість з них вимушена на цьому заощаджувати.
Невелика кількість опитаних витрачає великі кошти на медичне обладнання, таке як помпи, ортопедичне взуття чи інвалідні візки. Із нашого досвіду ми розуміємо, що цю групу представляють, як правило, ті, хто вже отримав серйозні ускладнення від хвороби та часто потребує особливої підтримки.
В нашому опитуванні виявилося, що велика кількість людей з діабетом вимушені давати хабарі лікарям. Це може свідчити про потребу піднімати рівень надання медичних послуг у нашій країні, виявляти халатну лікарську поведінку, а також більше уваги приділяти професійному відбору та навчанню майбутніх спеціалістів.
Деякі коментарі респондентів:
Дуже хотілося щоб хоч би дітей забезпечували хоча б тест смужками щомісячно,а не 10 упаковок на рік. За сенсори взагалі мовчу. Помпу мабуть дитині ніколи не можемо дозволити через її вартість та вартість розхідників до неї. Отримаю виплату на дитину з добавкою на догляд 2800. Цих грошей на їжу дитині лише й вистачає.Окреме питання це підгрупа А.Це взагалі шок.В якійсь області її дають дитині до 18 років а в якість і в 5 років не положено.Лікарі роблять все для того аби не надати підгрупу!!!
Отримуємо безкоштовно лише інсулін і то з доплатою. Все інше (лікування, , аналізи, УЗД, тест -смужки, голки, ланцети , ліки) проплачуємо. А також перекомісовка в МСЕК щороку або через рік вже 20 років , для чого, щоб довести, що ти не вилікував невиліковну хворобу - діабет, адже це нервовий стан, фінанси, щоб добратися в інше місто. Хотілося б, щоб держава забезпечувала б хоча б мінімумом - безкоштовні аналізи (глікований гемоглобін), який вимагає кожні півроку, тест - смужки, хоч частину ліків. Дякуємо Вам за підтримку! Хочу вірити в зміни в забезпеченні діабетиків, адже без підтримки родини людині, хворій на діабет, вижити неможливо.
Дуже важко передбачити свої розходи з 50 річним стажем діабету. Але завдячую допомозі благодійних організацій, які скрашують наше життя, в важкий час і допомагають жити. Дякую новим розробкам НЗСУ за допомогу, є покращення, так як і питання.
Жити з діабетом 2 типу для мене дуже складно ліки, крапельниці,тест смужки,їжа це дуже дорого коштує
Я живу на пенсію 2760 гривень,що я можу собі дозволити з перерахованого, купую все найдешевше .
Завжди збирають петиції на забезпечення сенсорами лише дітей і не назбирають, потрібно розуміти що діабет на все життя і дитина виросте, треба добиватися для всіх, а не виділяти окремо дітей. Дітям може і легше фінансово, бо допомагають батьки, а дорослим вже не так допомагають, треба самому на себе заробляти + ускладнення. Дітей треба вчити добре, як контролювати цукор, рахувати все. І обов'язково для дітей потрібна психологічна підтримка, щоб правильно налаштували спеціалісти на життя. Це дуже важливо, якби у мене був психолог коли я захворіла, моє життя б може краще склалося.
Підвищення пенсій не вистачає ні на що,виховуючи ще доньку 12 років на себе уже не витрачаю нічого. Хоча б були безкоштовні смужки.
Ми можемо говорити про переважання серед наших респондентів таких, котрі мають ускладнення по діабету.
Понад половина опитаних має кошти лише на забезпечення основних потреб. Трохи менше третини навіть не мають змоги повноцінно харчуватися.
Більшість респондентів мають змогу забезпечувати лише свої мінімальні потреби із догляду за власним здоров'ям.
Більшість опитаних забезпечуються інсуліном безоплатно, майже всі інші – з доплатою.
Майже ніхто не отримує безоплатно тест-смужки та системи контролю за рівнем цукру, здебільшого на них витрачається найбільша сума коштів.
Майже всі респонденти платять за медичні аналізи.
Більшість опитаних не користується послугами із оздоровлення.
Невелика кількість опитаних вимушена витрачати досить значні кошти на витрати, пов'язані з обладнанням.
Третина опитаних зізналася в тому, що вимушена матеріально «заохочувати» лікарів із власної кишені.
Висновки:
Загалом серед діабетиків велика кількість людей, котрі вимушені заощаджувати на основних потребах. Серед іншого, це може бути пов'язано і зі зниженою змогою працювати, котра витікає з інвалідизації.
Такі життєво необхідні речі, як тест-смужки для глюкометрів, майже завжди оплачуються пацієнтами із власної кишені. Із діяльності організації ми знаємо, що для багатьох це дуже великі гроші та велика кількість людей з діабетом вимушена заощаджувати на покупці тест смужок. Як наслідок, це може призводити до непоправних втрат здоров'я, а так і непрацездатності.
Забезпечення інсуліном, хоч часто і з доплатою, доступне усім опитаним.
Медичні аналізи оплачуються опитаними. Для конкретної особи витрати можуть сильно варіювати, але майже всі за них платять із власної кишені.
Із результатів нашого дослідження ми робимо висновок про те, що низький рівень використання послуг з оздоровлення пов'язаний із низьким рівнем достатку та вільних коштів у досліджуваних. Відвідування санаторію, наприклад, могло б справити позитивний вплив на стан здоров'я людей з діабетом, але велика кількість з них вимушена на цьому заощаджувати.
Невелика кількість опитаних витрачає великі кошти на медичне обладнання, таке як помпи, ортопедичне взуття чи інвалідні візки. Із нашого досвіду ми розуміємо, що цю групу представляють, як правило, ті, хто вже отримав серйозні ускладнення від хвороби та часто потребує особливої підтримки.
В нашому опитуванні виявилося, що велика кількість людей з діабетом вимушені давати хабарі лікарям. Це може свідчити про потребу піднімати рівень надання медичних послуг у нашій країні, виявляти халатну лікарську поведінку, а також більше уваги приділяти професійному відбору та навчанню майбутніх спеціалістів.
Деякі коментарі респондентів:
Дуже хотілося щоб хоч би дітей забезпечували хоча б тест смужками щомісячно,а не 10 упаковок на рік. За сенсори взагалі мовчу. Помпу мабуть дитині ніколи не можемо дозволити через її вартість та вартість розхідників до неї. Отримаю виплату на дитину з добавкою на догляд 2800. Цих грошей на їжу дитині лише й вистачає.Окреме питання це підгрупа А.Це взагалі шок.В якійсь області її дають дитині до 18 років а в якість і в 5 років не положено.Лікарі роблять все для того аби не надати підгрупу!!!
Отримуємо безкоштовно лише інсулін і то з доплатою. Все інше (лікування, , аналізи, УЗД, тест -смужки, голки, ланцети , ліки) проплачуємо. А також перекомісовка в МСЕК щороку або через рік вже 20 років , для чого, щоб довести, що ти не вилікував невиліковну хворобу - діабет, адже це нервовий стан, фінанси, щоб добратися в інше місто. Хотілося б, щоб держава забезпечувала б хоча б мінімумом - безкоштовні аналізи (глікований гемоглобін), який вимагає кожні півроку, тест - смужки, хоч частину ліків. Дякуємо Вам за підтримку! Хочу вірити в зміни в забезпеченні діабетиків, адже без підтримки родини людині, хворій на діабет, вижити неможливо.
Дуже важко передбачити свої розходи з 50 річним стажем діабету. Але завдячую допомозі благодійних організацій, які скрашують наше життя, в важкий час і допомагають жити. Дякую новим розробкам НЗСУ за допомогу, є покращення, так як і питання.
Жити з діабетом 2 типу для мене дуже складно ліки, крапельниці,тест смужки,їжа це дуже дорого коштує
Я живу на пенсію 2760 гривень,що я можу собі дозволити з перерахованого, купую все найдешевше .
Завжди збирають петиції на забезпечення сенсорами лише дітей і не назбирають, потрібно розуміти що діабет на все життя і дитина виросте, треба добиватися для всіх, а не виділяти окремо дітей. Дітям може і легше фінансово, бо допомагають батьки, а дорослим вже не так допомагають, треба самому на себе заробляти + ускладнення. Дітей треба вчити добре, як контролювати цукор, рахувати все. І обов'язково для дітей потрібна психологічна підтримка, щоб правильно налаштували спеціалісти на життя. Це дуже важливо, якби у мене був психолог коли я захворіла, моє життя б може краще склалося.
Підвищення пенсій не вистачає ні на що,виховуючи ще доньку 12 років на себе уже не витрачаю нічого. Хоча б були безкоштовні смужки.
Статистика може оновлюватися, за умови надходження та обробки нових даних.
Підпишиться на нашу сторінку у Фейсбуці, щоб не пропускати новини, та цікаві теми для вас
Підпишиться на нашу сторінку у Фейсбуці, щоб не пропускати новини, та цікаві теми для вас
Ви можете допомогти
Підтримати
© УДФ 2023