Про діабет

GMI: що потрібно знати про індикатор контролю рівня глюкози

Системи CGM генерують великі обсяги даних, і інтерпретація цієї детальної інформації про динаміку рівня глюкози може бути складною для пацієнтів та лікарів. Індикатор контролю глюкози (GMI – Glucose Management Indicator) розраховується за допомогою рівняння, яке переводить середній рівень глюкози CGM в оцінку значення гемоглобіну A1c (HbA1c)
Лабораторне вимірювання HbA1c є стандартним підходом до моніторингу глікемічного контролю у людей з діабетом, а GMI спочатку був запропонований для того, щоб спростити та полегшити інтерпретацію даних CGM.
Індикатор контролю рівня глюкози (GMI) наближено відображає очікуваний лабораторний рівень A1C на основі середнього рівня глюкози, виміряного за допомогою безперервного моніторингу глюкози (CGM). Середній рівень глюкози визначається на основі даних щонайменше за 12 днів безперервного моніторингу глюкози.

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ПОКАЗНИК КОНТРОЛЮ РІВНЯ ГЛЮКОЗИ?

Для того, щоб визначити показник GMI, необхідно обчислити середній рівень глюкози і перевести його з міліграмів на децилітр (мг/дл) у відсотки.

Формула для розрахунку GMI у відсотках виглядає наступним чином: GMI (у відсотках) = 3,31 + 0,02392 x (показник глюкози в мг/дл).

або інший варіант - якщо значення глюкози в ммоль/л:

GMI (у відсотках) = 3,31 + 0,02392 x (показник глюкози в ммоль/л x 18).

Ранні підходи до оцінки середнього рівня глюкози на основі HbA1c

У 2008 році дослідження ADAG (A1C-Derived Average Glucose) точно визначило взаємозв'язок між середнім рівнем глюкози та HbA1c. Середній рівень глюкози в дослідженні ADAG розраховували за допомогою ранніх систем CGM та вимірювання рівня глюкози за допомогою пальцевих проколів у 507 дорослих (84% з діабетом і 16% без діабету). Ця стара система потребувала кількох щоденних калібрувань. Дослідження ADAG мало на меті оцінити середній рівень глюкози на основі HbA1c, на відміну від рівняння GMI, яке оцінювало HbA1c на основі середнього рівня глюкози. Отже, рівняння регресії ADAG працює в протилежному напрямку порівняно з GMI.

До дослідження ADAG оцінки середнього рівня глюкози, що відповідає різним значенням HbA1c, ґрунтувалися на даних дослідження Diabetes Control and Complications Trial (DCCT), в якому брали участь пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу. DCCT встановило кореляцію між середніми значеннями глюкози з 7-точкових капілярних профілів глюкози та лабораторними показниками HbA1c.

Як дослідження DCCT, так і ADAG проводилися в умовах, коли отримання частих вимірювань рівня глюкози було складним завданням. Сучасні датчики CGM, які забезпечують часті показники і не потребують калібрування за допомогою пальцевої палички, спростили цей процес. Тому оновлення розуміння взаємозв'язку між середнім рівнем глюкози та HbA1c за допомогою сучасної технології CGM цілком є логічним.

Як з’явився GMI та як рівняння вдосконалювали

У 2017 році було запропоновано нове рівняння для перерахунку середнього рівня глюкози, виміряного CGM, в розрахунковий рівень HbA1c (eA1c). Це рівняння ґрунтувалося на даних трьох рандомізованих досліджень системи Dexcom G4 CGM у дорослих з діабетом 1 типу і пізніше було включено до стандартних звітів про CGM або середній профіль глюкози (AGP), які візуально узагальнюють дані CGM.

У 2018 році через занепокоєння FDA цей показник eA1c було перейменовано на показник контролю рівня глюкози (GMI), щоб уникнути плутанини. У це нове рівняння були включені дані додаткового дослідження. Зараз GMI використовується всіма основними виробниками CGM і друкується на дисплеях AGP для пацієнтів, переводячи середні значення глюкози в більш звичні значення HbA1c, які є стандартними цілями для глікемічного контролю.

GMI отримано в результаті досліджень за участю понад 500 дорослих пацієнтів з цукровим діабетом, переважно білої раси. У цих дослідженнях порівнювали середній рівень глюкози за CGM з вимірюваннями HbA1c, зробленими приблизно через 48 днів. Незважаючи на деякі відмінності, значення eA1c за формулами ADAG, DCCT та GMI загалом схожі, особливо при середніх значеннях глюкози нижче 200 мг/дл (11,1 ммоль/л). Наприклад, середній рівень глюкози 180 мг/дл (10 ммоль/л) відповідає значенню eA1c 7,2% за формулою DCCT, 7,9% за формулою ADAG та 7,6% за формулою GMI. Це вказує на досить послідовний зв'язок між середнім рівнем глюкози та eA1c у різних дослідженнях.

Оскільки GMI використовується в індивідуальних звітах пацієнтів і як заміна результатів лабораторного визначення рівня HbA1c в деяких умовах, важливим питанням є те, наскільки точним є GMI як оцінка рівня HbA1c у окремих пацієнтів. Прогнозування для окремого пацієнта за своєю суттю є складнішим, ніж кількісне визначення популяційних асоціацій.

То чи є різниця між GMI та HbA1c?

Дослідження, які проводились в різних популяціях (дорослі і діти з діабетом 1-го типу, люди з діабетом 2-го типу, які не приймають інсулін, люди з супутніми захворюваннями, такими як захворювання нирок, і люди без діабету), постійно показували високий відсоток осіб з клінічно значущою різницею (≥0,5 %-пунктів) між GMI і HbA1c, з оцінками в діапазоні від 26% до 68%. Як висновок, у різних популяціях існує часта невідповідність між показниками HbA1c та GMI.

А як щодо CGM? Чи відрізняються значення GMI від двох різних датчиків CGM? В ідеалі, якби технологія CGM була досконалою, значення GMI від різних датчиків були б ідентичними. Однак, технологія CGM має невід'ємні похибки.

Були проаналізовані дані 176 учасників дослідження HYPNOS у віці 30-70 років з діабетом 2 типу (не на інсуліні). Вони одночасно носили датчики Abbott Libre і Dexcom G4. За чотири тижні середнє значення GMI становило 7,04% для датчика Libre і 7,06% для датчика Dexcom. Незважаючи на подібні середні значення, спостерігався значний розкид навколо лінії регресії, що вказує на розбіжності між двома значеннями GMI.

Результати показали, що GMI різних датчиків, що вимірюють глюкозу в людини одночасно, часто не збігаються. Таким чином, ці дані також демонструють, що коли показники HbA1c і GMI відрізняються, варіабельність і неточність вимірювання глюкози CGM може бути джерелом проблеми.

Автори дослідження пояснюють, що варіабельність глюкози CGM, і, як наслідок, GMI в межах одного датчика та між датчиками відображає технологічні обмеження, відсутність стандартизації та відмінності у запатентованих алгоритмах. Фактори на рівні пацієнта, такі як фізична активність та швидкі зміни рівня глюкози, також впливають на точність CGM. На розбіжності між показниками HbA1c і глюкози, виміряної за допомогою CGM, можуть також впливати тривалість носіння CGM і час вимірювання HbA1c відносно часу використання CGM.

Окрім того, автори зауважують, що окрім розбіжностей в CGM, також є фактори, що впливають на HbA1c (тривалість життя еритроцитів, хвороби та ін.), які в кожної людини можуть бути різними, що теж, в свою чергу, впливає на GMI.

Як висновок, автори зазначають наступне:

«Замість того, щоб використовувати GMI як замінник HbA1c, ми повинні встановити середні діапазони глюкози CGM як цілі лікування. Це особливо важливо для пацієнтів з ризиком гіпоглікемії. Настанови ADA наразі пов'язують HbA1c із середніми діапазонами глюкози, але використання середніх діапазонів глюкози CGM для типових значень HbA1c є більш практичним, оскільки визнає помилки в обох показниках».


Джерело: Elizabeth Selvin; The Glucose Management Indicator: Time to Change Course?. Diabetes Care 20 May 2024; 47 (6): 906–914. https://doi.org/10.2337/dci23-0086
Лікування