Дослідження показують сильний зв'язок між діабетом і саркопенією, причому у діабетиків ризик втрати м'язів утричі вищий. Саркопенія у літніх людей підвищує ризики падінь і втрати міцності організму. Із зростанням поширеності діабету лікарі та пацієнти повинні бути пильними.
Що таке саркопенія?
Кожна людина втрачає певну м'язову масу та функціональність із віком. Починаючи з 30 років, м'язова маса природно зменшується приблизно на 3-8% за десятиліття. До 60 років темп втрати ще вищий.
Хоча деяка втрата м'язів очікувана, саркопенія - це незвично швидкий темп втрати. Саркопенія включає втрату м'язової маси, а також зниження функціональності та сили м'язів.
Зі зменшенням м'язової маси жирова маса збільшується, що підвищує ризик інсулінорезистентності. Діабет і втрата м'язів, здається, взаємопов'язані: не лише захворювання, схоже, призводить до втрати м'язів, але й сама втрата м'язів також може призвести до діабету.
Саркопенія може ускладнити контроль діабету, а також спричинити інші негативні ефекти, як-от скутість суглобів і зниження щільності кісток. Це може призвести до ефекту сніжного кому, коли саркопенія в поєднанні з діабетом прискорює загальне погіршення здоров'я з віком.
Звісно, для загального погіршення здоров'я не обов'язково мати діабет. Ожиріння плюс саркопенія також можуть сприяти негативному впливу на здоров'я з віком.
Хоча деяка втрата м'язів очікувана, саркопенія - це незвично швидкий темп втрати. Саркопенія включає втрату м'язової маси, а також зниження функціональності та сили м'язів.
Зі зменшенням м'язової маси жирова маса збільшується, що підвищує ризик інсулінорезистентності. Діабет і втрата м'язів, здається, взаємопов'язані: не лише захворювання, схоже, призводить до втрати м'язів, але й сама втрата м'язів також може призвести до діабету.
Саркопенія може ускладнити контроль діабету, а також спричинити інші негативні ефекти, як-от скутість суглобів і зниження щільності кісток. Це може призвести до ефекту сніжного кому, коли саркопенія в поєднанні з діабетом прискорює загальне погіршення здоров'я з віком.
Звісно, для загального погіршення здоров'я не обов'язково мати діабет. Ожиріння плюс саркопенія також можуть сприяти негативному впливу на здоров'я з віком.
Зв'язок між діабетом і саркопенією
Хоча зв'язок між діабетом і втратою м'язової маси добре задокументований, досі залишаються деякі відкриті питання щодо механізму цього явища.
"Ми знаємо, що при будь-якому дефіциті інсуліну, наприклад, при цукровому діабеті 1 типу або на пізній стадії 2 типу, організм не може використовувати цукор для енергії і починає споживати жири і білки як альтернативні джерела. Втрата м'язової маси відбувається через споживання м'язів як джерела енергії", -каже доктор Бетуль Хатіпоглу, доцент і директор Центру з діабету, ожиріння та метаболізму у Кейс-Західному резервному університеті в штаті Огайо.
"Однак, втрата м'язової маси тепер визнана також у людей з діабетом 2 типу без повної нестачі інсуліну, і пояснення причин у таких випадках не є чітким".
Однак є теорії. Багато чого, пов'язаного з діабетом, ймовірно, збільшує темп втрати м'язової маси. Наприклад, підвищене запалення, спричинене діабетом, може відігравати роль.
Зменшена інсулінова активність також може знизити здатність організму будувати м'язи. Одна з ключових функцій інсуліну - допомагати переміщувати білки з крові в скелетні м'язи. Зі зниженою чутливістю до інсуліну процес синтезу білка стає менш ефективним. Це означає, що з часом ваш організм не може нарощувати м'язову масу швидше, ніж втрачає її.
Саркопенія також пов'язана з метаболічним синдромом, який мають більшість людей з діабетом 2 типу. Інші ускладнення діабету, такі як больова нейропатія, можуть ускладнити заняття фізичними вправами (наприклад, силовими), які захищають від втрати м'язової маси.
"Ми знаємо, що при будь-якому дефіциті інсуліну, наприклад, при цукровому діабеті 1 типу або на пізній стадії 2 типу, організм не може використовувати цукор для енергії і починає споживати жири і білки як альтернативні джерела. Втрата м'язової маси відбувається через споживання м'язів як джерела енергії", -каже доктор Бетуль Хатіпоглу, доцент і директор Центру з діабету, ожиріння та метаболізму у Кейс-Західному резервному університеті в штаті Огайо.
"Однак, втрата м'язової маси тепер визнана також у людей з діабетом 2 типу без повної нестачі інсуліну, і пояснення причин у таких випадках не є чітким".
Однак є теорії. Багато чого, пов'язаного з діабетом, ймовірно, збільшує темп втрати м'язової маси. Наприклад, підвищене запалення, спричинене діабетом, може відігравати роль.
Зменшена інсулінова активність також може знизити здатність організму будувати м'язи. Одна з ключових функцій інсуліну - допомагати переміщувати білки з крові в скелетні м'язи. Зі зниженою чутливістю до інсуліну процес синтезу білка стає менш ефективним. Це означає, що з часом ваш організм не може нарощувати м'язову масу швидше, ніж втрачає її.
Саркопенія також пов'язана з метаболічним синдромом, який мають більшість людей з діабетом 2 типу. Інші ускладнення діабету, такі як больова нейропатія, можуть ускладнити заняття фізичними вправами (наприклад, силовими), які захищають від втрати м'язової маси.
Підтримання сильних м'язів при діабеті
Ефективний контроль рівня цукру в крові життєво важливий для підтримання сили м'язів при діабеті, каже Хатіпоглу. Хоча прямі дослідження обмежені, кращий контроль глікемії, ймовірно, сприяє збереженню міцних м'язів.
Силове або опірне тренування також вкрай важливе через підвищений ризик втрати м'язової маси при діабеті. Такий вид вправ покращує контроль рівня глюкози в крові та функціональність м'язів, розриваючи згубне коло.
Вам не обов'язково бути атлетом чи бодібілдером. Залежно від віку, рухливості та стану м'язів, вам, можливо, знадобиться керівництво фізичного терапевта або сертифікованого тренера. Вони можуть співпрацювати з вашим лікарем, щоб розробити відповідний план. Окрім того, це допоможе не втрачати мотивацію, займаючись тренуваннями.
Силове або опірне тренування також вкрай важливе через підвищений ризик втрати м'язової маси при діабеті. Такий вид вправ покращує контроль рівня глюкози в крові та функціональність м'язів, розриваючи згубне коло.
Вам не обов'язково бути атлетом чи бодібілдером. Залежно від віку, рухливості та стану м'язів, вам, можливо, знадобиться керівництво фізичного терапевта або сертифікованого тренера. Вони можуть співпрацювати з вашим лікарем, щоб розробити відповідний план. Окрім того, це допоможе не втрачати мотивацію, займаючись тренуваннями.
За матеріалами статті з diaTribe Diabetes, Aging, and Muscle Loss: What You Need To Know